13 березня 2025 року завершився яскравий життєвий шлях Великого Майстра – Василя Яковича Чебаника.
Щирі співчуття рідним, друзям та колегам.
Доля подарувала мені дружбу та спільну справу з Василем Яковичем. Але ми більше вже не станемо пліч-о-пліч в боротьбі за українську ідентичність.
Сумно.
Його творчість та педагогічна діяльність вплинули на життєвий шлях сотень, а то і тисяч послідовників – і в Україні, і за кордоном.
Його творчі доробки відомі у всьому Світі та оточують нас і у повсякденні, хоча ми цього іноді і не помічаємо.
Його щирість та доброта були прикладом для багатьох друзів та колег, хоча і була приводом до використання без згадки про Майстра. Він все роздавав і не жалівся на нетактовність плагіаторів.
Усе заради українства.
Його впевненість та твердість у виборюванні української бутності – ламала зуби ворогам. Але ж і допомогла тисячам українцям ствердитися у своїй ідентичності.
Світла пам’ять.
—-
Наша присвята памʼяті Майстра – це продовження справи втілення головного символу України – національної абетки – Рутенія.
